Люблю відвідувати нові міста, коли там відбувається якась крута подія. Із Меккою всіх закоханих ми вперше зустрілись підчас EURO – 2016. Тож і Париж запам’ятався мені яскравими барвами прапорів, крутими кричалками ірландських, німецьких, ісландських та валлійських фанатів, божевільним вболіванням за улюблені команди.
Те, яке шаленство творилось усюди – складно передати словами!
Уявіть собі, ви обираєте звичну гілку метро, ліниво спостерігаєте за змінами станції і ось раптом … починається “воно”: звіддалі невпевнено линуть слова знайомої пісні, які раз за разом підхоплюють усе більше і більше голосів, інтернаціональний хор міцнішає, стає струнким та сильним, у якийсь момент зникають і станція і потяг метро, залишаються лише передзвін голосів і море усміхнених облич.
Торкаючись тем пересування по місту, друзі підсказали нам дуже зручний та бюждетний метод – придбати французький проїзний. (“Carte nominative transport”)
Для нього потрібне фото, 20 євро та дядячко у віконці метро при вході. Як результат, усі сім днів ми безлімітно їздили автобусами, метро, та, навіть, безкоштовно добирались автобусом до аеропорту “Орлі” (звичайна ціна поїздки – 7 Євро). Фактично, за безцінь. Скажу відразу – 7 днів у Парижі, це таки мало. Враховуючи, що перші дні періщив страшенний дощ, часу на огляд визначних місць та пам’яток було обмаль. Втім, дощ подарував нам дрогоцінну можливість затишно провести час за розмовами з друзями, у яких ми гостювали. Гадаю, Монмарт може зачекати, якщо поряд люди, з якими ви не бачились прірву часу.
Говорити про те, що ця країна справжній рай для гурманів, мабуть, зайве.
Свіжі морепродукти, відмінні сири і невагомі круасани до сніданку дарують
зайві сантиметри на талії, про які всупереч усім законах логіки ти взагалі не шкодуєш.
Щодо цін, свіжий круасан із буланжерії – 0.50 €, багет від 0.60 до 1.50 €, дюжина устриць –
12 €, йогурт – від1.50 до 4 €, упаковка мідій – 4.50€. Вітрини магазинів надихають на кулінарні експерименти!
Як тільки розпогодилось, ми таки відвідали частину туристичних “must see”.
Ми любимо неспішні прогулянки, тож не змушували себе ганяти по
всьому місту, аби лише поставити умовну відмітку – “я там був/була”. Скорше, вбирали в себе моменти, посмішки, дзвінкі французькі балачки та відблиски розкритих паризьких вікон..
Французька столиця трішки кокетує, щедро ділиться енергією та змінює щось невловиме у нас, як і кожне нове знайомство.
Дякую за прекрасні моменти та рідних людей поряд!
